Надіслати листа Мапа сайту На головну сторінку
... Найбільше успіхів ми досягаємо у тому, до чого маємо найліпший хист (Античний вислів) ...
Українською мовою Русский язык In English
 Меню   
 
  • Загальна інформація
  • Освітній процес
  • Управління університетом
  • Ліцензування та акредитація
  • Вступнику
  • Факультети
  • Військова кафедра
  • Центр ППК
  • Структурні підрозділи
  • Наукова діяльність
  • Міжнародна співпраця
  • Студентське життя
  • Випускники університету
  • Профспілка
  • Публічні закупівлі
  • Інформація для оприлюднення
  • Мапа сайту
  •  

     Спілкування   
     
  • Онлайн конференція
  •  

     Бібліотека   
     
  • Електронна бібліотека
  •  


     Контакти   
     

    29000, Україна
    м. Хмельницький,
    вул. Героїв Майдану, 8
    тел:    (0382)71-80-00
    факс: (0382)71-75-70
    email: info@univer.km.ua

     

     Про нас   
     

    Відео про нас

     

     Банери   
         
    Ми на facebook
    Надання безоплатної правової допомоги.
    Євразійська асоціація правничих шкіл та правників
    Міжнародна програма TEMPUS:TRADIR
    Інтернет-портал мережі УРАН доступу до електронних інформаційних ресурсів
    Міністерство освіти і науки України
    Ridna khmelnitchina
    Вінницький регіональний центр оцінювання якості освіти
    neuvoo.com.ua - Ваш пошук роботи починається тут.
    International Association of Procedural Law
    ГГТУ им. П.О.Сухого.
     

     Фотовиставка   
     
     

     Погода   
     
    Погода в Хмельницькому » Україна
     

       Пресцентр університету   
     

    Про нас пишуть.

    В останньому номері громадсько-політичного журналу «Віче» вийшла стаття Оксани Козак з інтерв’ю Віталія Миколайовича Олуйко. З якою ми і пропонуємо вам ознайомитись.

    Дешевої влади не буває
    Хоч яким тривіальним здавався б старий вислів про те, що кадри вирішують усе, але нинішній кадровий голод у політиці, економіці, науці й навіть на виробництві не дає країні крокувати вперед.
    Де і як народжуються справді достойні кадри? Яка їхня роль у державотворенні? У чому полягає найбільший кадровий конфлікт — про це наша розмова з Віталієм Олуйком, ректором Хмельницького університету управління та права, доктором наук з державного управління, професором, народним депутатом України четвертого скликання, політиком і управлінцем із чималим досвідом, який стверджує, що нову й вільну Україну можуть побудувати лише люди з новим і вільним мисленням.
       
    А якраз найбільша й найнебезпечніша криза, яку переживає Україна, — це кадрова криза.
    — Весь час ми говоримо про економічні негаразди, ведемо політичні баталії й водночас наче забуваємо, що для успішного втілення всіх планів насамперед потрібні  професіональні чесні й відповідальні кадри. А їх треба плекати довго й бережно. Можливо, прозвучить пафосно, але відсутність концепції кадрової політики в державі загрожує її безпеці.
    Під час виборчих перегонів ми ще раз переконалися, чим обернулося для нас зневажливе ставлення майже протягом усього часу існування незалежної держави до професіональних кадрів, — ми не маємо лідера, котрому повірила б уся нація, ми не маємо партійних керманичів, котрі  могли б запропонувати  реальну стратегію розвитку держави. Врешті-решт, не маємо тих функціонерів на місцях, котрі  могли  б утілювати в життя  проекти як державного, так і місцевого масштабу.
    — Віталію Миколайовичу, чи не занадто песимістична картина вимальовується?
    — Вона не приваблива, але реальна. Давайте зробимо невеличкий екскурс у минуле і пригадаймо пафос, у найкращому розумінні цього слова, «помаранчевої революції». Я сам був її щирим прихильником. Я вірив у те, що відбувається боротьба не просто окремих людей, які претендують на владу, а двобій добра й зла, минулого з майбутнім. Але, як стрімко й високо злетіли ці надії, так само й пропали, коли розпочалася хвиля масових звільнень і призначень на керівні посади всіх рівнів. Не кажу вже про принцип партійності, що підмінив принцип компетентності під час призначення на посади. Готовий  дивитися крізь пальці і на кумівство — від нього неможливо було позбавитися ніколи. Проте в  нас просто не виявилося тоді достатньо людей, які могли б гідно представляти владу. Держава їх не виростила для себе.
    Адже не новина, приміром, що ціла низка райдержадміністрацій чекали на призначення керівників по декілька місяців. У багатьох районах ситуація безвладності затягнулась аж до непристойності. Недаремно в народі поповзли чутки, що кандидати не можуть зібрати необхідної суми грошей, щоб заплатити за місце. Усе це справді ганебно для держави, яка претендує на звання вільної й демократичної.
    А чого варті, скажіть, історії про те, що новопризначених керівників  обвинувачували в підробці дипломів про вищу освіту. Усі знали про це, але шахраїв усе одно призначали.  Не хочу вихваляти радянські часи, тоді було багато своїх недоліків, але, маючи таку пляму в біографії, людина навряд чи могла б обіймати керівну посаду.
    — Утім, коли  б писали історію кадрової політики, то ви теж увійшли б у неї, ставши  очільником області на п’ять днів, а потім добровільно відмовившись від посади. Чому так сталося?
    — Тодішнє моє рішення залишається незрозумілим для багатьох і понині. Особливо для тих, хто не збагнув, що влада повинна бути чесною і діяти завжди порядно. А на той час область виявилася неготовою прийняти такого керівника. Інтриги, закулісні ігри, політичні плітки — це не для мене.
    До речі, це не лише моє кредо. Знаю чимало політиків і господарників, котрі завжди керувались і досі керуються подібними принципами. На жаль, тепер вони не в моді.  Але я переконаний, настане час, коли в суспільстві затребуваними будуть саме вони. Не боюся цього казати, але ми живемо в епоху політичних банкрутів. Та вони обов’язково зійдуть з політичної сцени. Країна  вже відчула: їй потрібні  не просто нові обличчя, а керівники нової якості. І вони обов’язково з’являться. Жаль, що рости їм поки що доводиться самотужки, а не за підтримки держави. Нові керівники  — це сьогодні, так би мовити, продукт природного відбору, а не цілеспрямованої  державної політики.
    — У чому повинна полягати суть такої  політики? Ви розробили   концепцію  кадрової політики в державі, яким має бути результат її втілення?
    — Це не просто наукова розробка. Вона  лягла в основу  проекту закону «Про концепцію кадрової політики України», котрий, до речі, був зареєстрований у Верховній Раді. На жаль, ні до його прийняття, ні тим паче до реального втілення  руки в державотворців поки що не дійшли.  А основні засади цього документа — це насамперед стабільність державної служби й водночас можливість її оновлення. До того ж це має відбуватися незалежно від політичної кон’юнктури або волі того чи того лідера. Державна служба — основа держави, її підвалини. Вона повинна працювати чітко й стабільно, незалежно від того, хто отримав більшість голосів на виборах. Її функція — виконувати всі закони, і це головне завдання чиновника будь-якого рангу. Але наша біда, що саме цього не можемо досягнути.
    Боремося з корупцією, хабарництвом серед чиновницького люду, його інертністю та бюрократизмом, і поміж усім цим забуваємо, що саме чиновник, а не тільки Президент повинен бути гарантом дотримання будь-якого закону. А для того, щоб цей чиновник був чесним, компетентним, порядним, а головне — патріотично налаштованим, і повинна попрацювати держава, спочатку вивчивши, виплекавши такого державного службовця, а потім створюючи мотивацію для його роботи.
    На жаль, переважна частина  передвиборних гасел мала однаковий зміст: позбавити чиновника пільг, гарантій, повноважень... Зрозуміло, що все це лише лукавство. Бо треба вміти відокремлювати пільги від привілеїв, а  державних службовців — від олігархічних кланів. Ми перестали розрізняти зміст таких  антагоністичних понять, як високе служіння державі й створення олігархічної верхівки. Якби їх чітко розділили, то стало б зрозумілим, кому і що потрібно давати, а в кого забирати певні повноваження.
    Історія вчить постійно: дешевої влади не буває, бо інакше вона буде або злочинною, або зрадливою, або корупційною. Сьогодні таке твердження не надто популярне, але ми вже переконувалися не раз: виграють не популістські гасла, а реальні стратегічні програми. Виховання кадрової еліти має стати пріоритетним для нашої держави.
    — Ми навчаємо стільки молоді, що, здавалося б, кадрова проблема в нас не повинна існувати взагалі...
    — Не торкатимуся проблем освіти — це тема окремої розмови. За незліченної кількості вузів у нас, хоч як це парадоксально звучить, не вистачає справді високоосвічених фахівців. Але  й це ще не найбільше лихо.  Окрім освіти, потрібен вишкіл, відповідне державницьке виховання, чіткі ідеологічні й патріотичні переконання.
    Постійно спілкуючись із студентами, принаймні нашого університету, я бачу, що сучасній молоді цих рис не бракує. І ми, готуючи майбутніх юристів та  держслужбовців,  прагнемо підтримати дух демократії й любові до своєї країни.  Та проблеми починаються значно пізніше, коли молода людина, отримавши диплом, стикається з реаліями життя, коли раптом з’ясовується, що її знання, ділові риси, високі моральні якості стають незатребуваними у своїй державі. Натомість усе це надзвичайно цінується в усьому світі.
    Не треба далеко ходити: в сусідній Росії указом президента прийнято концепцію про залучення емігрантів.  Там потрібні й українські робочі руки, і український інтелект, а тому за останній рік у рамках цієї програми  до сусідів подалося понад три з половиною тисячі українців. Це невелика цифра. Поки що. Але всім відомо, як відбувається відплив наших кадрів на захід. Мільйони налічує українська  трудова діаспора в європейських країнах. І це наші кадри. До того ж одні з кращих. Ми не зуміли втримати їх удома, зате їх належно оцінила Європа. Якщо ми не зупинимо ці міграційні потоки, то не варто сподіватися на кращу долю держави. Не міцні мури, не професійна армія і навіть не потужна економіка роблять її сильною. Усе це насамперед створюють люди, отож кадри, система їх підготовки й утримання — це основа державної моці.
    Поки що закон і концепція лише очікують свого часу. Але мене тішить хоча б те, що  наш університет уже готує фахівців, котрі завтра  становитимуть  професійну еліту держави. Ми відбираємо дітей не за  розміром батьківського гаманця, а за знаннями й здібностями, тому шукаємо талановитих студентів ще за шкільною партою.
    Буваючи в різних навчальних закладах, я бачу, що поділ суспільства на дуже багатий клас і решту відбувся й серед молоді. Багатьом провінційним ломоносовим уже не під силу пробитися в деякі «елітні» вузи. Так от я пишаюся тим, що до нашого університету шлях для здібної молоді незалежно від її соціального статусу відкрито.
    Не казатиму про рівень знань і теоретичної підготовки, їх уже належно оцінили роботодавці, котрі наперед замовляють у нас випускників. Не меншого, а, можливо, ще більшого значення ми надаємо  патріотичному вихованню, підтримці того вільного духу й прагнення свободи, що завжди притаманне молоді. А розпочинаємо з елементарного — всі першокурсники вчать напам’ять слова Державного гімну.
    Не треба соромитися розпочинати будь-яку роботу з простого, елементарного. Так просто вивчити національний гімн, потім історію своєї держави. Потім зрозуміти закони розвитку суспільства,  навчитися жити за цими законами. Тільки той, хто пройде цим ланцюжком, врешті-решт, стане надійною опорою будь-якого суспільства.
    Багато подорожуючи, я завжди привожу з кожної країни якусь маленьку  фігурку, котра з часом стає символом того краю. Усі їх можна  розмістити на одній долоні. Але, тримаючи в руці символи багатьох держав, володарем світу не станеш. Світ тримає у своїх руках той, хто зрозумів закони розвитку держави, суспільства. Коли ми усвідомимо, що в основі цього стоїть людина, тобто той кадровий потенціал, який виховує для себе держава, в нас теж з’явиться можливість тримати в своїх руках світ.
    Вела розмову Ірина Козак.




     
       Новини 
     
  •  
  • Щомісячна онлайн-зустріч студентів з адміністрацією університету
  •  
  • Перша просвітницька акція до Міжнародного дня інтелектуальної власності
  •  
  • Щорічна звітна наукова конференція здобувачів вищої освіти Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова
  •  
  • ЗАПОЧАТКОВАНО РЕАЛІЗАЦІЮ ПРОЕКТУ «СЛУЖБА ВОЛОНТЕРІВ У СУДАХ»
  •  
  • Просвітницькі заходи до Міжнародного дня інтелектуальної власності
  •  
  • Акредитована освітньо-професійна програма «Бакалавр фінансів, банківської справи та страхування»
  •  
  • Міжнародна науково-практична конференція «Засади функціонування кримінальної юстиції»
  •  
  • Відбувся фінал Регіонального конкурсу есе (творчих робіт) «Розвиток туризму в умовах пандемії: виклики та перспективи».
  •  
  • Знайомство з Хмельницьким університетом управління та права імені Леоніда Юзькова!
  •  
  • Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, магістрів та аспірантів за міжнародної участі «Foreign Languages in Use: Academic and Professional Aspects».
  •  
  • Проаналізували сучасний стан вищої освіти! У Хмельницькому університеті управління та права відбувся круглий стіл на тему: «Вища освіта в Україні: сьогодення та виклики майбутнього»
  •  
  • НА ХМЕЛЬНИЧЧИНІ ШУКАЮТЬ ВОЛОНТЕРІВ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ
  •  
  • Відбувся Регіональний круглий стіл з міжнародною участю на тему «Актуальні проблеми розвитку сільського (зеленого) туризму в сучасних умовах: досвід Польщі» (10 березня 2021 року)
  •  
  • Запрошуємо до участі у роботі круглого столу на тему «Актуальні проблеми розвитку сільського (зеленого) туризму в сучасних умовах: досвід Польщі»
  •  
  • Шановні чарівні жінки!

     
    ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ ТА ПРАВА ІМЕНІ ЛЕОНІДА ЮЗЬКОВА 2024 р.